На початку незалежності в Запоріжжі починають з’являтись нові заклади, що замінили старі відомі кафе і ресторани радянської доби. Мало які з них дожили до наших часів, хоча свого часу користувались великою популярністю. Одним з таких був і «Баден-баден», що знаходився у концертному залі імені Глінки.
Колись у лівому крилі концертного залу імені Глінки знаходився кінотеатр, що мав назву «Батьківщина» («Родина» російською). Не можна сказати що він був надто популярним, адже поряд знаходився ще один кінотеатр, що називався не менш претенціозно – «Україна».
Цікаво, що обидва колишні кінотеатри перетворились на кафе-бари. «Україна» стала відомою як кафе «Віконт», а от «Батьківщина» перетворилась спочатку на танцювальний клуб.
У колишньому кінотеатрі проводили дискотеки. Також тут тривалий час стояли ігрові автомати. Але це були не «однорукі бандити», а ще радянські пристрої, які не так вже і часто взагалі зустрічались. Наприклад, можна згадати «Сафарі» та «Полювання», та інші. Звісно, їх рівень був далеким від чогось вражаючого. Але вибір ігрових автоматів тут і справді був одним з найкращих у всьому місті.
Зрештою, часи ігротеки та дискотеки в колишньому кінотеатрі підійшли до кінця. У приміщення з’явився новий орендар. І було вирішено відкрити тут елітне арт-кафе. Відкривався заклад під новий 1997/98 рік доволі помпезно.
Судіть самі: на відкриття приїхали виступати наступні артисти:
А вів цей концерт-відкриття ніхто інший, як Влад Ряшин. Для тих, хто вже встиг підзабути хто це – нагадуємо. Вихідець з Запоріжжя, Ряшин почав займатись проектами на телебаченні ще з 1991 року. А з 1996 року Ряшин став одним з продюсерів новоствореного телеканалу «Інтер». Тоді за каналом стояли доволі великі гроші, адже одним з акціонерів був ніхто інший, як російський Перший канал.
Перший виступ зірок відбувся 25 грудня, потім презентація клубу продовжувалась ще два дні, але вже з іншою програмою. Супроводжували відкриття закладу такі інформаційні «важковаговики» Запоріжжя як телеканал «Хортиця», радіо «Ностальжі» та газета «Теленеделя». Спонсорами виступав, зокрема, комбінат «Славутич» та будівельна компанія «Фьюче ЛТД».
Ресторан «Баден-Баден» претендував на певнуступінь елегантності та вишуканості. Він був важливим місцем для людей з достатком вище середнього, які шукали ексклюзивність і комфорт у відпочинку. Розташований у центральній частині міста, ресторан пропонував вишукані страви та ретельно підібраний алкоголь, що відповідало смакам вибагливих гостей.
Відвідувачі «Баден-Баден» були переважно людьми зі смаком до розкоші та комфорту. Це були впливові особистості міста, підприємці, високопосадовці та представники бізнесу, які цінували якість обслуговування та неперевершений по тодішнім запорізьким міркам сервіс.
Одним з знакових атрибутів нічного ресторану «Баден-Баден» були невеличкі концерти, що влаштовувались тут час від часу. Зірки естради, які заїжджали в Запоріжжя, часто обирали це місце для проведення дублів своїх концертів, тим самим створюючи неповторну атмосферу в ресторані. Саме це і надавало ресторану суттєвого нальоту певної елітарності.
Ресторан «Баден-Баден» став своєрідним символом розкоші та вишуканості в гастрономічному житті міста у кінці «дев’яностих» і на початку «нульових». Його відвідування було не лише можливістю посмакувати різноманітні страви чи випити якийсь елітний алкоголь, але й досвідом елітарного відпочинку, що залишав незабутні враження у гостей.
Втім, поступово популярність закладу почала трохи падати. Ближче до 2007-2008 року стан будівлі самої філармонії став особливо жахливим, і це теж не додавало «Баден-Бадену» популярності. Тим не менш, реклама закладу висіла ледь не по всьому місту. Достойної альтернативи в цій ниші у Запоріжжі не було.
Остаточно заклад припинив свою роботу у жовтні 2009 року. За заявою гендиректора ТОВ «Енігма» Леоніда Цвілих «Баден-Баден» припинив своє існування 27 жовтня. Таким було рішення Запорізької облради. Договір оренди приміщення ресторан був до травня 2009 року. Проте у травні з ним продовжувати оренду відмовилися. І от у жовтні за рішенням облради та наполяганням філармонії їх виселили з приміщення.
Втім, хазяї клубу-ресторану, як то кажуть, не залишились у боргу. Виїжджаючи, вони буквально понівечили все приміщення. Ті хто бачив його після виїзду, казали, що там пройшла татаро-монгольска орда чи плем’я варварів. І увесь цей час продовжувала існувати вивіска про колишній кінотеатр, що пережила і сам кінотеатр, і відомий клуб-ресторан.
Комментирование закрыто.