Історія Євромайдану у Запоріжжі

Пост журналіста Мустафи Наєма став своєрідним тригером для початку протестів, саме за його закликом вперше зібрались люди в Києві на Майдані. Під впливом подій у Києві, і місто Запоріжжя включилося в рух спротиву режиму В. Януковича. Запорізький Євромайдан пройшов через силовий розгін і репресії, але, на щастя, обійшовся без загиблих.

Вперше

Перша акція підтримки євроінтеграції та київського Євромайдану відбулася у Запоріжжі 24 листопада 2013 р. на площі Фестивальній біля ЗОДА (нині майдан Героїв Небесної Сотні) за участю громадських активістів, діячів політичних партій та організацій. На центральну площу Запоріжжя вийшли як молодь так і літні люди, незадоволені українськими реаліями, низьким рівнем життя і корупцією. Всього близько тисячі осіб. Протестуючі скандували: «Європейський вибір – єдино правильний для України!».

Учасники мітингу намалювали під вікнами ЗОДА прапор Європи. Прихильники європейської інтеграції України мали надію, що угода буде підтримана і прозахідний курс збережено. 27 листопада 2013 р. студентська молодь приєдналася до протестів. На акціях протесту були присутні і підприємці міста. Всього близько 2 тисяч учасників.

На той час для Запоріжжя це був досить високий показник. Біля головного мікрофону виступали організатори та всі охочі. Зокрема, одна із лідерок Майдану Запоріжжя І. Лех зазначала:

«Ну от ви зараз стрибаєте, і що, ви готові до подальшої боротьби, ви готові до подальших подій? У Запоріжжі ситуація важка і буде дуже не просто».

На запорізькому Євромайдані відбувалися прямі включення зі Львова та Донецька. На противагу Євромайдану було організовано антимайдан. 27 листопада 2013 р. комуністичні сили міста ініціювала мітинг на підтримку проросійського курсу України.

Протест проти побиття студентів

Мітинг-протест проти розгону київського Майдану у Запоріжжі було проведено 1 грудня 2013 року Того ж дня відбулася хода до Запорізької міської ради з вимогами відставки голови Запорізької ОДА О. Пеклушенка та міського голови О. Сіна. О 12-00 розпочався мітинг в знак протесту проти жорстокого розгону мирної акції на Майдані 30 листопада 2013 р.

На площі Фестивальній, біла будівлі Запорізької ОДА зібралося більше 1500 протестуючих. Міліції було близько 100 осіб у формі та в цивільному. Активістами запорізького Майдану було започатковано роботу сайту. Акція солідарності з постраждалими під час розгону Київського Майдану відбулася і 2 грудня 2013 р. Біля міської ради Запоріжжя прихильники євроінтеграції запалювали свічки та клали квіти. Зібрання запорізького Майдану оголосили щоденними. На площі лунало: «Слава Україні – Героям Слава!», «Україна понад усе!»

Подальші протести

6 грудня 2013 р. у Запоріжжі пройшов студентський марш. З вимогами розслідувати злочини режиму В. Януковича, 8 грудня 2013 р. у Запоріжжі організовано віче на площі біля ЗОДА з закликом «Януковича під арешт».

У Запоріжжі протестувальники намагалися креативно заохочувати населення до мирних акцій. 17 грудня 2013 р. стартувала акція «Бери диван і — на Майдан». Організатори запорізького Майдану організовували теплі обіди та пункти обігріву на площі Фестивальній.

27 грудня 2013 р. у Запоріжжі біля ЗОДА відбувся мітинг під девізом «Закон – один для всіх!». Це був протест проти злочинного побиття «Беркутом» в ніч з 29 по 30 листопада 2013 р. протестуючих на Майдані Незалежності та в інших містах; проти зволікання Генеральної прокуратури України в притягненні винних посадових осіб і співробітників «Беркуту» до відповідальності.

Чергова акція протесту відбулася 5 січня 2014 р. біля ЗОДА. До мітингу приєдналися учасники автопробігу з символікою ЄС з Києва. Вони закликали запоріжців бойкотувати товари торгівельних марок, власниками яких були члени Партії регіонів.

Запорізькі активісти відреагували на диктаторські закони від 16 січня 2014 р. проведенням акції протесту 17-19 січня 2014 р. Протестувальники одягнули на голови будівельні каски, друшляки, каструлі, закриваючи обличчя пов’язками з написом «цензура».

Розгін Євромайдану

Невдала спроба штурму приміщення облдержадміністрації прихильниками Євромайдану від-булася і в Запоріжжі. 30-40 осіб в екіпірованому одязі здійснили спробу прорватися в будівлю ЗОДА. Однак свідки подій задавалися питанням: Ким були ці люди? На думку учасників запорізького Майдану, дехто приїхав з інших областей України. Адже говорили вони немісцевою говіркою. Представники ультрас також закликали до радикальних дій.

Козаки та люди з георгіївськими стрічками та прапорами заблокували вхід до ЗОДА. Їх підвози-ли до площі організовано автобусами. Під час мітингу до протестувальників вийшов губернатор О. Пеклушенко. Мітингуючі вимагали від очільника ЗОДА скласти партійний квиток Партії Регіонів. За свідченнями очевидців, він був знервований та незібраний. Він заявив, що не складе повно-важення губернатора, а з квитком Партії Регіонів «жив, живе і помре».

26 січня 2014 р. таки відбувся розгін запорізького Майдану силами тітушок та міліції. Це супроводжувалося масовим побиттям і затриманням протестувальників. Існує версія, що площу Фестивальну напередодні навмисно залили водою для утворення суцільної ковзанки. Тому протестуючі зібралися з кийками, лопатами, щоб розчистити місце для мітингу. Під час розгону запорізького Майдану, в ніч з 26 на 27 січня 2014 р. силові структури міста та області затримали близько 50 учасників запорізького Євромайдану, більше сотні людей зазнали травм.

Розгін запорізького Майдану, що відбувся 26 січня 2014 р. став піком протистояння провладної верхівки міста та прихильників євроінтеграції. Спроба придушити Майдан провалилася. Люди продовжували свої протестні дії.

Подальші події

На центральних вулицях міста вимкнули світло майже на місяць. Вечорами по місту з палками, кийками та арматурою ходили тітушки.

З 2 лютого 2014 р. зібрання запорізького Майдану починають проходити на новому місці — площі Поляка. Попри заборону на збори, протестувальники продовжували збиратися. Інформація щодо зборів ширилася у фейсбуці.

8 лютого 2014 р. антимайданівці під прапорами партій «Український вибір», комуністичної, громадської організації «Слов’янська гвардія» та інших проросійських сил провели захід під назвою «анти-фашистський мітинг». Було спалено опудало Бандери, озвучено вимоги федералізації країни та заклик до Росії «стати гарантом стабільності в Україні».

9 лютого 2014 р. на зборах Майдану біля ЗОДА лунали вимоги проведення дострокових президентських та парламентських виборів.

Після втечі В. Януковича відчувалася розгубленість місцевої влади. 22 лютого 2014 р. запорізький Автомайдан зібрався біля помешкання очільника ЗОДА О. Пеклушенка. Представники Майдану вимагали від чиновників ЗОДА написати заяви про звільнення.

Було організовано Народну раду, яка повинна була контролювати дії влади. Створили Жіночу сотню Запоріжжя. До Самооборони Майдану залучилися жителі Запоріжжя з військовим досвідом. Протягом дня було створено оперативні групи самооборони в усіх районах міста.

12 березня 2015 р. О. Пеклушенко був знайдений мертвим у власному будинку. Тодішній радник міністра МВС, народний депутат А. Геращенко на своїй facebook-сторінці писав: «Можливо, причиною самогубства Пеклушенко могло бути небажання нести кримінальну відповідальність за незаконний розгін і калічення активістів Євромайдану у січні — лютому 2014 року».