Навесні 2022 року на Запоріжжі панував хаос. Окупанти стрімко просувались територією області і де їх вдастся зупинити — було невідомо. Тоді так сталося що чітка лінія фронту була ще невідома. Численними були і випадки військових злочинів, про які, втім, ще мало хто чув, бо ясна річ — росіяни про них не розказували.
У той день співробітники «Укрпошти» розвозили пенсії та пошту за маршрутом, який пролягав через Оріхів, Омельник, Єгорівку та Новоселівку. Дві машини відомства виїхали з Оріхова: одна попрямувала до Гуляйполя, а друга — за маршрутом Оріхів-Омельник-Єгорівка-Новоселівка.
На жаль, поїздка другої машини обернулася трагедією. Російські військові, які того дня заблукали в цій місцевості, сплутавши Новоселівку з однойменним селом у Донецькій області, розстріляли автомобіль «Укрпошти». Внаслідок цього загинули двоє працівників відомства: листоноша Ельміра Замотай та водій Олексій Галчанський.
У той день деякі люди бачили працівників пошти, що їхали у цей свій останній рейс. Звісно, вони боялися і не знали, що чекає їх попереду, адже в районі повним ходом йшли бойові дії. Олексій ще переживав за сестру, що перебувала в окупованому Енергодарі, і з якою на той час не було зв’язку. Але вони знали, що в селах багато людей, особливо пенсіонерів, чекають на пенсії, і інших джерел коштів у них майже немає. Тому, хоч і з острахом, вони продовжили свій шлях, де і зустрілись з танком окупантів
На наступний день колеги загиблих прийшли на місце їх загибелі і намагались хоча б забрати їх тіла. Однак зробити це не вдалося, бо в районі знов з’явились російські окупанти і трагедія могла повторитись. Тому довелось терміново відходити звідти і чекати більш підходящого моменту.
Як встигли помітити люди, машина стояла осторонь від дороги. Мабуть, водій помітив танк і з’їхав на узбіччя, щоб дати бойовій машині дорогу і показати відсутність будь-яких ворожих намірів. Але це не зупинило російського танкіста від пострілів по мирній автомашині.
Росіяни перебували в цьому районі ще кілька днів. Після того як вони відійшли, стало можливим дослідити навколишню місцевість. Швидко стало зрозуміло, що ворог розстріляв не одну цивільну машину того дня, а як мінімум — дві. Тут же стояв понівечений «Ланос» з тілами двох місцевих селян. Вочевидь, їх ворог теж записав в легітимні цілі. Очевидно, що росіяни стріляли буквально у все, що бачили навколо.
Окрім вбивств, ворог залишив по собі чисельні руйнування та сміття. Наразі росіяни знаходяться приблизно на тих самих позиціях, що і тоді.
Ця жахлива подія забрала життя не лише цінних працівників, але й люблячих дітей, онуків, братів та сестер. Батькам загиблих водія та листоноші, директор Запорізької дирекції «Укрпошти» Юлія Боровик вручила ордени «За мужність» III ступеня, підписані Президентом України.
Наразі встановити на цьому місці якийсь пам’ятник неможливо внаслідок бойових дій. Це лише один з численних прикладів воєнних злочинів, зчинених ворогом на нашій багатостраждальній землі. Всі такі випадки по можливості документуються для майбутнього трибуналу над вбивцями і військовими злочинцями. Наразі точно встановити винуватців смерті працівників «Укрпошти» та мирних жителів майже неможливо. Одно лиш відомо — вони, скоріш за все, з 58-ї армії загарбників.
Російські війська систематично обстрілюють міста та села Запорізької області, не розрізняючи воєнних та цивільних об’єктів. Внаслідок цих злочинних дій гинуть та отримують поранення сотні людей, руйнуються житлові будинки, школи, лікарні, інфраструктура. Тільки 12 вересня 2022 року внаслідок ракетного удару по цивільній колоні біля Запоріжжя загинули 30 людей, серед яких 2 дітей.
Зафіксовано численні випадки жорстоких вбивств та катувань мирних жителів на окупованих територіях. Людей викрадають, утримують у нелюдських умовах, б’ють, ґвалтують, катують електричним струмом, а потім страчують без суду і слідства. Серед жертв — місцеві активісти, підприємці, колишні військовослужбовці, а також люди, яких окупанти підозрюють у зв’язках з українським опором.
Російська влада проводить депортацію українців з окупованих територій Запорізької області до Росії. Людей вивозять силоміць, розлучаючи сім’ї, у жахливих умовах, без їжі та води. Їх кидають на незнайомій території, позбавляючи житла, роботи та можливості повернутися додому.
Діти на окупованих територіях Запорізької області стали одними з найвразливіших жертв російської агресії. Їх викрадають, насильно вивозять до Росії, де незаконно «удоствлюють» та русифікують. Російська пропаганда нав’язується їм у школах, де замість української мови та історії їх змушують вивчати російські аналоги.
Окупанти свідомо знищують пам’ятки української історії та культури на Запорізькій області. Вони руйнують музеї, бібліотеки, пам’ятники, перейменовують вулиці та намагаються стерти з пам’яті людей українську ідентичність.
Злочини росіян на окупованих територіях Запорізької області не мають виправдання. Це воєнні злочини, злочини проти людяності, за які кожен причетний нестиме відповідальність. Важливо документувати всі злочини, збирати свідчення, щоб після перемоги України притягнути винних до справедливого суду.
Комментирование закрыто.