Академік Володимир Рвачов – найсильніший математик із Запорізької області

15:34  |  30.09.2023
академік Володимир Рвачов, Запоріжжя

Рвачов Володимир Логвинович був одним із представників когорти видатних учених-механіків. Наукові дослідження, проведені ним і відображені у численних статтях та монографіях, зробили великий внесок у науку та отримали визнання широкого кола фахівців. Деяку частину своєї кар’єри він провів і на запорізькій землі.

Важка доля

Володимир Логвинович Рвачов народився 21 жовтня 1926 р. у м. Чигирині Черкаської області, у сім’ї вчителів. Дитинство та юність його проходили у важкі роки культу особистості Сталіна та Другої світової війни. 1937 року його батьки були репресовані.

Мати, Чорномордик Ксенія Олексіївна, була звільнена у 1940 році, а батько помер ув’язнений. 1956 року батьків В.Л. Рвачова реабілітували. У той важкий для сім’ї період турботу про найменшого брата взяла на себе Катерина Логвинівна Рвачова, яку після арешту батьків виключили з Київського державного університету «як доньку ворогів народу». Зауважимо, що згодом Катерина Логвинівна Рвачова-Ющенко стала першою програмісткою на Україні, всесвітньо відомим вченим-математиком, спеціалістом у галузі програмного забезпечення. Вона була обрана членом-кореспондентом НАН України та дійсним членом Міжнародної академії комп’ютерних наук та систем.

Освіта

Середню школу Володимир Логвінович закінчив у Ташкенті, куди було евакуйовано родину з початку Великої Вітчизняної війни. 1943 р. він вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту.

Однак навчання в цьому інституті було перервано у зв’язку із викликом на дійсну службу у Військово-Морський Флот. Після служби 1947 р. він повернувся до м. Стрий Львівської області, де мешкала його родина, яка повернулася з евакуації. Старша сестра Людмила працювала вчителем у Стрийській школі, брат Михайло викладав у Львівському політехнічному інституті, сестра Катерина викладала математику в університеті. Тут під впливом старшої сестри Володимир вирішив наново закінчити середню школу, оскільки атестат зрілості в нього був дуже поганим, оскільки вчився Володимир Логвинович у школі погано.

З цією метою Рвачов вступив до вечірньої школи і дуже ретельно вивчав усі предмети, щоб отримати новий атестат зрілості, який дозволив би йому вступити до вузу. За рік Володимир Логвинович вступає до Львівського політехнічного інституту. Але навчання тут його не приваблювало. Знову були отримані погані оцінки і в тому числі з математики. Через рік нова спроба вступити до Львівського університету на фізико-математичний факультет мала успіх. Тут він вчився старанно та мав великі успіхи.

Активно займаючись громадською роботою, він був Сталінським стипендіатом, відвідував наукові семінари, на яких познайомився з багатьма вченими, які згодом стали відомими академіками, внесли істотний внесок у розвиток механіки. Серед них академіки М. Я. Леонов, Я. Б. Лопатинський, В. І. Мосаковський, В. В. Панасюк, Я. С. Підстригач та багато інших.

У 1952 р. В. Л. Рвачов з відзнакою закінчив Львівський університет і був направлений на викладацьку роботу в один із військових навчальних закладів Військово-Морського Флоту. У період із 1952 по 1955 рр. він активно працює над науковими проблемами в галузі механіки, запропонував вирішення низки завдань про дію штампу на пружний напівпростір. Ці рішення стали основою його кандидатської дисертації, яку він успішно захистив у Львівському університеті.

Робота у Бердянську

У 1955 р. В. Л. Рвачов стає завідувачем кафедри вищої математики в Бердянському педагогічному інституті, де веде активну наукову та педагогічну роботу до 1963 р. У цей період він організує в периферійному інституті роботу обчислювального центру. Цей інститут став першим серед педагогічних інститутів в Україні, який набув ЕОМ для навчальної та наукової роботи.

У 1960 р. В. Л. Рвачов блискуче захищає докторську дисертацію в Інститут проблем механіки АН СРСР. У своїй докторській дисертації він представив рішення просторових контактних завдань теорії пружності. Ця робота визнана класичною в теорії пружності і внесла суттєвий внесок у розвиток механіки. У 35 років доктору фізико-математичних наук В. Л. Рвачову присвоєно вчене звання професора.

До основного результату свого майбутнього математичного відкриття – теорії R-функцій він підійшов у період завершення своєї докторської дисертації. Фактично він знайшов ключ до вирішення проблеми обліку геометричної інформації на аналітичному рівні.

У 1963 р. В.Л.Рвачов переїхав до Харкова, де очолив кафедру обчислювальної математики Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки (ХІГМАВТ) а згодом після його перетворення став першим ректором Харківського інституту радіоелектроніки, який зараз називається Харківський Національний Університет Радіоелектроніки. Сюди ж, у Харків, він допоміг перебратись своїм бердянським учням і колегам – В. Д. Кожухову та С. П. Коваленку.

У Харкові

У 1970 р. В. Л. Рвачов став завідувати кафедрою теоретичної та математичної фізики у Харківському політехнічному інституті (з 1981 р. це кафедра прикладної математики). Паралельно з роботою у ХПІ проф. Рвачов В.Л. керував відділом прикладної математики та обчислювальних методів в Інституті проблем машинобудування АН України. З 1972 р. до останніх днів Інститут проблем машинобудування НАН України був основним місцем роботи для В.Л. Рвачова.

У 1972 р. В. Л. Рвачов був обраний членом кореспондентом, а у 1978 р. – дійсним членом НАН України. Основи математичної теорії — «Теорії R-функцій», що виникла на стику математичної логіки, класичних методів прикладної математики та сучасних методів кібернетики були закладені в період з 1963 по 1982 р. Одним із основних результатів цієї теорії є вирішення зворотної задачі аналітичної геометрії. Суть цього завдання полягає у побудові рівняння геометричного об’єкта за його кресленням у вигляді єдиного аналітичного виразу. Математики знають, що це була одна з невирішених проблем, що сягають ще Декарта.

Друга проблема, яку вирішив Володимир Логвинович і яка багатьом вченим здавалася практично нерозв’язною – це метод побудови повних систем базисних функцій. Запропонований ним метод вирішення крайових завдань у сферах складної форми – метод R-функцій, який одержав міжнародну абревіатуру RFM, сотні разів підтверджував свою універсальність та конкурентоспроможність із загальновизнаним методом кінцевих елементів та іншими методами.
Фундаментальною роботою з теорії R-функцій є монографія В.Л. Рвачева «Теорія R-функцій та деякі її додатки», що вийшла 1982 р.

Нео-математика

У 1989 р. В.Л. Рвачовим було запропоновано нове алгебраїчне, ізоморфне класичному, літочислення, назване ним неархімедовим літочисленням. Архімедове обчислення, яким користується весь класичний математичний апарат, базується на аксіомі, сформульованій Архімедом для відрізків. У новому обчисленні ця аксіома замінена В. Л. Рвачовим на аксіому існування найбільшого числа. У рамках додатків неархімедових обчислень у фізиці далекого космосу отримано перші нетривіальні висновки про те, що зміщення спектрів нерухомих об’єктів у червоний бік не обов’язково є наслідком розширення Всесвіту, як і народженні Всесвіту внаслідок великого вибуху мільярди років тому.

Нагороди

У науковій школі академіка Рвачова В.Л. велика кількість вчених, багато з яких зробили суттєвий внесок у науку. Серед учнів Володимира Логвіновича 2 член-кореспондента НАН України, 18 докторів та понад 60 кандидатів наук. Академік В.Л.Рвачов є автором понад 500 наукових праць та 17 монографій. Його внесок у математичну фізику високо відзначений Національною Академією наук України присудженням йому престижної премії та медалі академіка Дінника О.М.

За видатний внесок у науку йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки, присуджено державну
премія у галузі науки і техніки України. У 2001 році, ювілейному для Володимира Логвіновича року, він був удостоєний Висока нагорода – орден князя Ярослава Мудрого. Він був Почесним доктором Національного технічного університету «ХПІ», Національного технічного університету радіоелектроніки (Харків), Вісконсинського університету США (Маддісон)». Нажаль, 26 квітня 2005 року життя великого Вченого обірвалося.

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

  1. […] Банах та Отто Нікодим, який також згодом став відомим математиком і працював у Львові. У своїх спогадах Штейнхаус […]

  2. […] Станіславом Мазуром. Цього птаха вручили шведському математику Перу Енфло, який через 36 років після її публікації […]

Новости Запорожье