Всі запоріжці довгі роки бачили напівзруйновану скульптуру колишнього фонтану в районі вулиці Базарної. Тривалий час до неї не було нікому ніякого діла, і вона поступово перетворювалась на гарну декорацію для постапокаліптичного кіно.
Старий фонтан у центрі Запоріжжя, поблизу вулиці Базарної (колишній сквер Піонерів), давно втратив свою колишню велич. Його облущений фасад і застарілі скульптури вже не відповідали сучасному образу міста. Тож влада вирішила оновити цей знаковий об’єкт, перетворивши його на сучасний арт-об’єкт.
Ідея реконструкції фонтану з’явилася не випадково. Адже вибори наближалися, а значить, час замислюватися про те, як залучити нових виборців. Оновлений фонтан міг би стати чудовою візитівкою міста, що демонструє його прагнення до розвитку та прогресу.
Однак реалізація проекту виявилася не такою простою, як очікували його ініціатори. Виникли численні проблеми, пов’язані з фінансуванням, бюрократичними процедурами та пошуком оптимальних дизайнерських рішень.
Однак, було прийнято рішення про необхідність реставрації цієї невеличкої скульптури. Водночас, її досить серйозно змінили зовнішньо. Хоча спочатку передбачалося, що архітектурна споруда, яка, хоч і не має особливих статусів, але залишається дорогою серцям старших жителів Запоріжжя, буде перетворена якомога менше.
Оригінальна скульптура, яка зображує фігури дітей у піонерських краватках, символізує радість дитинства, за словами автора Михайла Худаса. Початковий план передбачав просте оновлення скульптурної композиції, прибирання краваток, які втратили актуальність з часом, але залишення того, що сподобалося глядачам: легкість композиції, її цілісність та якісне виконання найдрібніших деталей, що робило враження, ніби фігури стоять перед нами живими.
Для здійснення цих робіт (остаточна вартість яких залишається невідомою до цього часу) був запрошений скульптор, який проживає у США, але погодився працювати в Україні. Також планувалося створити 3D копії кожної фігури для збереження їхнього початкового вигляду і потім використовувати їх для створення нової, сучасної версії фонтану.
Відновлення скульптурної групи Михайла Худаса викликало не лише суперечки щодо естетики, але й ґрунтовні сумніви щодо якості використаних матеріалів та технологій.
Широко анонсувалося застосування найсучасніших методів: виливання в 3D-друковані форми, морозостійкий багатокомпонентний бетон, фрезерування готових форм на ультрасучасних верстатах для точної відповідності оригінальному макету. Проте, це не допомогло зберегти пам’ятник.
Ще до офіційного відкриття стало відомо, що постамент, який слугує підставкою для скульптурної групи, вже дав тріщини. Його терміново ремонтують, намагаючись повернути до первісного вигляду.
Чи винні у цьому «унікальні» 3D-технології (хоча йшлося про те, що подібних методів виготовлення в Україні ще не було), чи матеріал виявився не таким стійким (попри значну вартість та відсутність сильних морозів), чи проект був нежиттєздатним з самого початку — однозначної відповіді немає.
Очевидно лише одне: десятки мільйонів, вкладені в проект, могли б мати кращі результати, особливо зважаючи на те, наскільки сильно трансформувався оригінал роботи Худаса. Спочатку ж обіцяли виконати практично точну копію, використовуючи сканування фігур та їх відтворення.
І ось, фігури дітей нового фонтану спіткала не просто невдача, а справжня трагедія. Замість динамічного фонтану, що чарує струменями води, ми отримали статичну скульптуру, що більше схожа на банальний парковий декор.
Оригінальні ескізи, де діти танцювали в легких, трепечучих на вітрі сукнях, перетворилися на бездушні кам’яні копії, позбавлені чарівності та дитинства. Вінок, який за задумом авторів мали тримати діти, перетворився на безформний «бублик», що викликає лише розчарування.
Мешканці Запоріжжя не приховують свого розчарування. «Фонтан» — вже не фонтан, ні в прямому, ні в переносному сенсі. Замість динамічного водного шоу, ми маємо статичну скульптуру, що не викликає жодних емоцій.
Єдиним плюсом реконструкції можна назвати нові лавочки та якісне освітлення в сквері. Але чи надовго? Чи не зникнуть вони так само безслідно, як і мрія про справжній фонтан?
Розпочавши реконструкцію фонтану, міська влада не очікувала настільки сенсаційного відкриття. Під час демонтажу скульптур з’ясувалося, що під фонтаном прихований ще один історичний об’єкт — фрагмент льоху одного з купців, які колись торгували в старому Олександрівську (давня назва Запоріжжя).
Від льоху збереглося лише кілька сходинок, що ведуть вниз. Їх реставрували та накрили скляним «саркофагом», щоб зробити доступними для огляду. Проте, через постійне запотівання скла, розглянути деталі під ним стає проблематично.
[…] шанований вік – майже 500 років, саму скульптуру не дуже шанували. Коли десять років тому міська влада […]