Вулиці Запоріжжя: імені Володимира Українця

В Запоріжжі, хоч і повільно, але продовжується просування в процесі декомунізації та дерусифікації. Нещодавно ще декілька вулиць змінили свої назви, одна з них – колишня вулиця Новокузнецька у Південному мікрорайоні.

Історія назви вулиці

Вулиця з’явилась в Запоріжжі відносно нещодавно, а саме у 1980-х роках. Тоді якраз йшло повним ходом будівництво нового мікрорайону, що у подальшому отримав неформальну назву «Піски», оскільки був побудований на намивному піску.

Новокузнецька стала центральною вулицею майбутнього району. Більше того, за першопочатковими планами це мала бути взагалі не вулиця, а проспект, оскільки район планувався набагато більшим, аніж вийшов по факту.

Назву обрали теж зовсім не випадково. Ще за часів Другої світової до Новокузнецька евакуювали частину запорізьких заводів, де вони продовжували роботу. З тої пори зв’язок між підприємствами зберігався постійно. Запорізький металургійний комбінат та Кузнецький металургійний комбінат розпочали соціалістичне змагання на початку 1980-х, результатом якого став регулярний обмін делегаціями — насамперед культурними, між Запоріжжям та Новокузнецьком. Саме з цих причин і з’явилась у нас Новокузнецька вулиця.

Згодом товариські «відносини» з російським містом продовжились. У 1997 році навіть уклали про це офіційний документ. Свого часу навіть делегація з Запоріжжя їздила до росіян на їх День міста. Здавалося, що так буде довго.

Перейменування

Вперше про те, що назву вулиці можна було б і змінити, заговорили у середині «нульових», за президента Ющенка. Проте, тоді такі пропозиції сприймались хіба як щось маргінальне і не більше того. Перейменувати вулицю тоді хотіли в «Новоковальську», буквально переклавши назву.

Втім, дуже швидко цю ідею покинули. Питання довго не підіймали, аж до 2014 року. Це легко пояснити: після перших хвиль українізації від Ющенка все швидко зійшло до «нуля». А за часів Януковича наша держава взагалі у показовій дружбі з росіянами перевершувала місцями навіть Білорусь. Доходило навіть до того, що збирались видати спільний підручник з історії, що вже казати про якісь вулиці.

З 2014 року стояло питання про перейменування вулиці. Були у цього рішення як прибічники, так і противники. Перші казали про те, що потрібно якнайскоріше позбутись усього, що хоч якось пов’язує з державою-агресором. Другі наполягали на тому, що не є важливим як вулиця назвивається, головне як вона виглядає і що на ній знаходиться. До того ж, перейменування «потягне» за собою додаткові витрати, і створить незручності для мешканців – документи на майно, нерухомість, власні документи тощо.

Зрештою, перемогла друга точка зору, тим більше що більше уваги приділяли саме декомунізації, а не дерусифікації. У 2021 році з’явилась чергова ідея. Тоді було запропоновано переназвати вулицю на честь Степана Кравчуна – багатолітнього директора АвтоЗаЗу. Мешканці вулиці виступили проти цієї ініціативи, як і раніше мешканці вулиці Північнокільцевої, яку теж хотіли свого часу перейменувати на честь Кравчуна. Ще невідомо, чим би все закінчилося, але почалась повномасштабна війна з Росією, і стало однозначно зрозуміло що «російським» назвам в Запоріжжі залишилося недовго.

Вулиця Володимира Українця

40-річ­ний під­полков­ник із Ше­пе­тів­ки Во­ло­ди­мир Ук­ра­їнець за­ги­нув 29 лис­то­па­да 2022 ро­ку в За­по­різь­кій об­ласті внас­лі­док мі­но­мет­но­го обс­трі­лу. Він був дос­відче­ним за­хис­ни­ком, ад­же во­ював за ці­ліс­ність Ук­ра­їни, ще ко­ли сві­то­ва спіль­но­та бо­яла­ся на­зи­ва­ти на­хаб­ну зброй­ну аг­ре­сію ро­сії вій­ною.

Піс­ля шко­ли він роз­по­чав свою кар’єру в ДСНС. По за­вер­шенні Кам’янець­-По­діль­сько­го ви­що­го нав­чаль­но­го зак­ла­ду Во­ло­ди­мир пра­цю­вав у «Служ­бі по­ря­тун­ку». Да­лі жит­тя за­ки­ну­ло його у За­по­ріж­жя, де він і об­лашту­вав­ся, од­ру­жив­ся. З 2016 року служив в підрозділах СБУ. Піс­ля 24 лю­то­го Во­ло­ди­мир зно­ву по­вер­нувся на вій­ну у скла­ді так­тичної гру­пи вог­не­вої під­трим­ки.

Рапорт про загибель героя звучав так: «29 лис­то­па­да 2022 ро­ку під час про­ве­ден­ня опе­ра­тив­но-бойово­го за­хо­ду в районі на­се­ле­но­го пун­кту Бі­ло­гір’я По­ло­гівсь­ко­го району За­по­різь­кої об­ласті, ме­тою яко­го бу­ло ви­яв­лення осо­бо­во­го скла­ду, тех­ні­ки та по­зи­цій про­тив­ни­ка, вій­сько­вос­лужбо­вець ефек­тивно ко­ри­гу­вав ар­ти­ле­рію ЗСУ по си­лам та за­со­бам во­ро­га, по­дав­ля­ючи вог­не­ві точ­ки та зав­да­ючи цим втрат його жи­вій си­лі. Під час ма­со­ва­но­го аві­ацій­но­го, ар­ти­ле­рій­сько­го обс­трі­лу та не­од­но­ра­зо­во­го пря­мо­го влу­чан­ня в зак­ри­ту по­зи­цію, з якої здій­сню­ва­ло­ся ко­ри­гу­ван­ня, під­полков­ник Во­ло­ди­мир Во­ло­ди­ми­ро­вич Ук­ра­їнець от­ри­мав по­ра­нен­ня не­су­міс­ні з жит­тям, ви­ко­нав­ши бойове зав­дання, за­хи­ща­ючи су­ве­ре­ні­тет та не­за­леж­ність сво­єї Бать­ків­щи­ни».

Герой — це не просто фігура мови. 27 жовтня 2023 року президент Володимир Зеленський вручив рідним нагороду – орден «Золота Зірка» рідним Володимира Українця. А згідно рішення міської ради №107 від 29.09.2023 вулицю Новокузнецьку було перейменовано на честь загиблого захисника.