Наразі ця бухта майже висохла, і корабель, можна сказати, стоїть на мілині. Колись тут йшов видобуток піску для будівництва майбутнього мікрорайону, а після того запустили воду, і утворився затишний куток річкової природи. А у «нульові» тут з’явився цікавий корабель.
У 1980 році на екрани кінотеатрів СРСР вийшов якщо і не перший, то один з перших радянських бойовиків. Називався він «Пірати XX століття», знімався фільм у Криму.
Для тих хто не дивився цей фільм, нагадаємо сюжет. Радянський сухогруз іде з вантажем опію. Про це дізнається група піратів. Радянські моряки підбирають у відкритому морі моряка, з судна що нібито зазнало катастрофу. Насправді ж це пірат-каратист Салех, який допомагає своїм спільникам зрештою захопити судно. Зрештою, радянським морякам таки вдається врятуватись, знайти острів де живуть пірати. Хитрістю та хоробрістю вони знищують усю банду.
Як на тойчас, фільм був надпопулярним. Адже там вперше мали місце перестрілки, а також показані прийоми карате, яке на той час було фактично під забороною. Виконавці головних ролей Талгат Нігматуллін та Микола Єрьоменко стали зірками радянського кіно.
Втім, окрім людей, акторами були і кораблі. Зокрема, роль піратського корабля Mercury грав теплоход «Адмірал Лунін».
Головний інженер Чорноморського морського пароплавства Н. Я. Єрмошкін якось прибув до Варни для переговорів про будівництво серії пасажирських суден. Коли його проводили по другому району заводу, тозупинилися перед поздовжнім стапелем, на якому вже будувався корпус другого 250-місного пасажирського теплохода «Васил Коларов», великого лайнера. Ім’я було приварене на борту в носовій частині корабля.
Н. Я. Єрмошкін звернувся до болгарського чиновника зі словами: «Георгію Миколайовичу (так болгарин був відомий серед радянських корабелів), що ви кажете, якщо в назві корабля після Василя знайдемо іншу літеру м’який знак-ь, так що корабель стає «Василь Коларов»? Він буде направлений для Чорноморського пароплавства. Таким чином ми започаткуємо серію кораблів цього типу, і ви побудуєте третій корабель вже для свого судноплавства».
Так почалася велика серія пасажирських суден для Чорноморського судноплавства типу «Алупка», і назви перших суден починалися на букву А — це були міста і населені пункти радянського узбережжя Чорного моря. Всього для СРСР було побудовано 13 пасажирських суден трьох модифікацій». З урахуванням обох кораблів для BMF Shipping кораблів усієї серії стає 15 у чотирьох модифікаціях . Головним конструктором усіх модифікацій є інженер Любомир Веселінов.
Той корабель, що знімався у фільмі, якраз і був побудований у Варні. Спочатку, щоправда, він носив назву «Кара-Даг». 5 березня 1971 року о 04:30 під час шторму в районі північно-західного узбережжя Криму корабель втратив управління та був викинутий на прибережну мілину в районі бухти Вузька, отримавши пошкодження корпусу.
Пробоїни були тимчасово закриті на місці, судно знято з мілини та відбуксовано на ремонт, вартість якого склала 200 тисяч рублів. Згодом його перейменували, і вже як «Адмірал Лунін» він знімався у кіно. Згодом був проданий у Грецію, де і зазнав катастрофи. Наразі остов корабля знхаодиться під водою біля судоверфі Халкіда.
Як ми і казали, цей корабель в серії був не єдиним. Таких кораблів, проекту 543А, побудували для СРСР 13 одиниць. Одним з кораблей того проекту був пароплав під назвою «Піцунда». Він теж був названий на честь курортного міста в Абхазії.
Корабель був побудований у 1963 році. Далі працював на Чорному морі та Азовському морі, оскільки згодом змінив приписку з Сухумі на Маріуполь. На кінець 80-х він деякий час працював у Чорноморській геофізичній експедиції. В подальшому його передали клубу юних моряків в Енергодар, так і опинився колишній теплоход поблизу Запоріжжя.
Через кілька років,вочевидь, через любов до вітчизняного кінематографу судно викупив впливовий запорізький бізнесмен, який вирішив спробувати заробити на колишній славі «Піцунди». З корабля можна було зробити плаваючий ресторан чи казино. Але ці амбітні плани так і залишилися планами. Сьогодні «Піцунда» пришвартована у Кривій бухті, неподалік Запорізького судноремонтного заводу.
Згодом корабель ще не раз міняв хазяїв і таки згодом перетворився на плаваючий ресторан. Однак, наразі ця його роль зовсім не актуальна. Корабель пройшов повну реорганізацію. Стан його наразі невідомий, як і здатність вийти у море.
Комментирование закрыто.