Довгий час найтривалішим запорізьким довгобудом вважались наші мости. Але ось добудували хоча б їх першу чергу, а якщо не війна — то скоріш за все ввели бо до ладу і другу. Втім, не будемо шкодувати про втрачені можливості, а краще подумаємо про нинішні реалії. Наша міська влада організувала собі новий довгобуд — Палац юнацької творчості, або як його називають за звичкою — Палац піонерів.
Все почалося в 2016 році, коли влада оголосила тендер на реконструкцію Палацу з бюджетом у 39 мільйонів гривень. Переможцем стала компанія ТОВ «БКГ «Базис», але робота йшла дуже повільно. За більш ніж два роки, з моменту укладення договору, фірма виконала лише незначні демонтажні роботи на суму 3,1 мільйона гривень. У зв’язку з цим договір було розірвано на початку 2019 року.
Протягом наступного року в Департаменті освіти переглядали технічне завдання, додавши до нього оновлення системи опалення, теплоізоляцію фасаду та інші роботи з комунікаціями. Вартість реконструкції зросла майже до 70 мільйонів гривень. У 2020 році місто змогло залучити фінансування від Європейського інвестиційного банку через «Надзвичайну кредитну програму для відновлення України». Банк виділив 49,6 мільйона гривень, а решту коштів надав міський бюджет.
Підряд на виконання робіт отримала компанія «Геос-УКБ», яка є підрозділом київського забудовника Geos і спеціалізується на будівництві.
Палац залишався недоремонтованим, тому наприкінці 2023 року Департамент оголосив новий тендер на «завершальні роботи».
Спочатку планували залучити того ж підрядника, що й раніше — «Геос-УКБ». Однак цей вибір було заблоковано Держаудитслужбою через численні порушення у поданій документації.
Серед недоліків, виявлених Держаудитслужбою, були невідповідності в кваліфікаційних документах та сертифікатах спеціалізованих працівників, а також проблеми з підтвердженням попереднього досвіду роботи на подібних об’єктах.
Цікаво, що «Геос-УКБ» серед аналогічних договорів надала угоду на реконструкцію об’єкта незавершеного будівництва під багатофункціональний громадський комплекс на вулиці Немировича-Данченка, 64 у Запоріжжі. Ця стара недобудова, яка тепер належить фірмі «Дельта Класік» під керівництвом Шурми, розташована поруч із готелем Four Points на кінці бульвару Шевченка. Проте фактично ніяких суттєвих робіт там не проводили.
Тендер було скасовано і оголошено заново, але цього разу його виграла інша компанія — «Запорізький тепло-енерго проєкт», яка подала майже ті ж самі документи.
Варто зазначити, що новий переможець чесно вказав, що всі роботи буде виконувати той самий субпідрядник, якого вказував і «Геос-УКБ» — компанія «Олімпія строй».
Роботи навколо Палацу тривають, але будівля все ще виглядає незавершеною. Є багато дрібних деталей, які потребують доопрацювання. Хоча бруківку вже поклали, навколо будівлі ще немає ні опалубки, ні водостоків.
Фасад виконали в кольорі «під капучино», що стало предметом численних дискусій серед архітектурних експертів та посадовців три роки тому. Однак частина фасаду, яка виходить на Дніпро, досі не завершена.
Перший поверх зберігає свій попередній вигляд — для когось це архаїчний радянський стиль, для інших — «атмосферний конструктивізм». Враження від інтер’єру можуть бути різними. На інших поверхах, де розташовуються гуртки, тривають ремонтні роботи, тому діти поки не відвідують ці приміщення. Журналістів, доречі, теж не допустили всередину, тому наразі неможливо оцінити, наскільки просунулися роботи з заміни комунікацій.
Незважаючи на близькість до ДніпроГЕС, міська влада планує продовжувати роботи в Палаці цього року, принаймні за рахунок кредитних коштів. У змінах до бюджету, затверджених наприкінці травня, зазначено, що Запоріжжя сподівається отримати 53,9 мільйона гривень із Надзвичайної кредитної програми для відновлення України за умови співфінансування з міського бюджету в розмірі 37,5 мільйона гривень.
Загалом на 2024 рік заплановано 91 мільйон гривень, з яких вже минула половина року. Ця сума перевищує залишки бюджету, які ще потрібно освоїти «Геос-УКБ» за тендером 2020 року, а також включає додаткові завершальні роботи, які можуть виконати підрядники з «Запорізький тепло-енерго проєкт».
Директорка Департаменту культури і освіти Юлія Погребняк підкреслює, що роботи потрібно завершити, адже це зобов’язання міста перед Києвом і міжнародними донорами.
«Є чотиристороння угода між Мінфіном, Мінрегіоном, колишнім міським головою і департаментом освіти. Це проєкт міжнародного рівня. Є певні обов’язки щодо завершення ремонту та введення об’єкта в експлуатацію. Постанови регламентують фінансування цього проєкту. Незважаючи на те, що поруч є стратегічні об’єкти, ми розуміємо, що цей об’єкт необхідно завершити через вимоги до виконання зобов’язань. Згідно з Меморандумом, якщо об’єкт не буде завершено вчасно, можуть розглянути питання повернення коштів субвенції до міського бюджету, тому ми маємо дотримуватися гарантійних зобов’язань», — пояснює Юлія Валеріївна.
Вона також зазначає, що всі кошториси ретельно перевіряють. «Перевірку здійснює не лише технічний відділ департаменту освіти. Представники Мінрегіону, ПРО ООН та постійні аудити Надзвичайної кредитної програми також контролюють процес, включаючи перевірку 53-ї школи та міського Палацу творчості», — додає пані Погребняк.
Однак, судячи з реального стану робіт та кошторисів, ці перевірки можуть бути не такими ретельними, як слід. Адже навіть при перших перевірках кошторисів видно завищення ціни втричі і вчетверо, а в цілому свого часу нараховували зайвих 3,35 мільйони. Тому залишається лише спостерігати за черговим запорізьким «дерибаном».
Комментирование закрыто.