Українські захисники палко прагнуть вигнати окупантів з рідної землі. Поки що ворог ще дуже потужний, і намагається прорватись ще далі. Однак на заваді йому стоять наші військові. Нажаль, ми не маємо вдосталь сучасної зброї, тому часто доводиться бити ворога тим, що є.
Бригади територіальної оборони (ТрО) відіграють crucial роль у захисті України з моменту повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. Сформовані з місцевих жителів, ці добровольчі формування стали першою лінією оборони проти російських військ, зустрічаючи їх на околицях міст і сіл.
Хоча ТрО роблять неоціненний внесок у оборону країни, їм часто бракує ресурсів та озброєння, необхідних для ведення повномасштабних бойових дій. На відміну від регулярних військових частин, бригади ТрО зазвичай оснащені лише легкою зброєю, такою як автоматами, кулеметами, гранатометами та протитанковими ракетами.
Відсутність артилерії та іншого важкого озброєння значно обмежує можливості ТрО в бою з противником, який має значну перевагу у вогневій потужності. Це робить їх особливо вразливими під час атак з боку російських військ, які мають доступ до танків, артилерії та авіації.
Незважаючи на ці труднощі, бійці ТрО демонструють виняткову мужність та стійкість, захищаючи свої домівки та близьких. Їхній героїзм та самовіддача стали одним із символів українського спротиву російській агресії.
Важливо зазначити, що уряд України вживає заходів для покращення оснащення та підготовки бригад ТрО. Зростає міжнародна допомога, яка включає постачання зброї, боєприпасів та іншого військового обладнання. Це дає надію на те, що ТрО зможуть стати більш боєздатними і зроблять ще більший внесок у перемогу України над ворогом.
У розпал В’єтнамської війни, де СРСР підтримував Північний В’єтнам, постала потреба у мобільній та грізній зброї, здатної діяти в складних джунглях. Так, у 1960-х роках на світ з’явився «Град-П» — молодший брат легендарної реактивної системи залпового вогню «Град».
На відміну від свого старшого побратима, «Град-П» являє собою не самохідну установку, а переносну пускову установку. Це робить його значно більш мобільним, що й було ключовою вимогою для ведення бойових дій у в’єтнамських джунглях. «Град-П» використовує ті ж за калібром 122-мм реактивні снаряди, що й «Град», здатні вражати цілі на відстані до 15 кілометрів.
«Град-П» здобув славу під час В’єтнамської війни, де він успішно використовувався партизанами Північного В’єтнаму для нанесення ударів по американським військам. Його мобільність та висока точність стрільби робили його грізною зброєю в руках досвідчених бійців. Адже установка могла бути перевезеною на велику відстань за допомогою буквально двох в’юків.
Після В’єтнаму «Град-П» був прийнятий на озброєння армій країн Східного блоку та деяких інших держав. Він також використовувався у численних збройних конфліктах по всьому світу, де здобув репутацію ефективної та жорстокої зброї.
Сьогодні «Град-П» все ще перебуває на озброєнні багатьох країн. Хоча його можливості поступаються сучасним системам залпового вогню, він все ще залишається грізною зброєю, здатною завдати значних збитків ворогові. В Україні вперше ці установки «засвітились» у проросійських сепаратистів влітку 2014 року.
Одного разу тероборонівці з Дніпровської бригади ТРО зуміли затрофеїти у ворога декілька «труб» цієї системи, разом із боєкомплектом. Звісно, що такі трофеї залишати у себе не стали, і періодично наносять ворогу вогневе ураження за допомогою цієї «партизанської» зброї.
Для стрільби треба лише провести деякі необхідні обчислення, і можна відкривати вогонь. Після того як снаряд полетів до росіян, треба швидко згортатись, щоб повернутись в безпечне місце. Цінну допомогу тероборонівцям надали артилеристи 128-ї бригади, навчивши премудростям роботи з бусоллю, рівнем та іншими необхідними для точної артилерійської стрільби атрибутами.
Звісно, нанести серйозне ураження навіть декількома такими снарядами неможливо. Але зробити життя ворога менш комфортним, або навіть і розбити якусь погано окопану позицію — цілком можливо. Нищити ворога можна всіма можливими засобами, а тероборонівці добре знають: поганої та старої зброї не існує.
Окрім цих старих систем в теробороні застосовуються і кулемети ДП-27 та навіть кулемети Максима. Поступово старе озброєння замінюється новітніми зразками, але відмовлятись від можливості наростити свої вогневі потужності ніхто не буде.
Комментирование закрыто.