Від окупації страждають всі, включаючи і хворих. З окупацією території області ситуація з охороною здоров’я вкрай погіршилась. І хоч окупанти всюди розказують про небувалі зміни на краще, які нібито сталися після їх непроханого візиту на запорізьку землю, реальна ситуація повністю інша.
Втеча лікарів з окупованих територій стала однією з найгостріших проблем, з якими стикаються місцеві жителі. Більшість кваліфікованих медиків покинули регіон ще на початку окупації, а ті, хто залишилися, змушені виїжджати через нестерпні умови роботи та тиск з боку окупаційної влади.
«Стає просто страшно, коли читаєш у місцевих чатах, що ось цей лікар вже не у Бердянську, і ось цей теж виїхав», — ділиться емоціями жителька міста. «Мій кардіолог, виявляється, вже кілька місяців як у Німеччині. Єдине, що обнадіює, це те, що практично всі, хто виїхав, продовжують консультувати своїх постійних пацієнтів через соцмережі».
Відсутність лікарів змушує людей покладатися на сумнівних фахівців. У відділеннях лікарень заправляють приїжджі медики, про яких нічого не відомо, або ті, хто мав сумнівну репутацію до окупації. Їх звільняли при Україні за корупцію, пияцтво чи інші порушення.
«Наш сімейний лікар давно виїхала в Україну, але ми з нею постійно на зв’язку», — розповідає бердянець. «Не знаю, що б ми робили, якби не вона, адже тут звернутися нема до кого. Тому «дільничному лікареві», якого нам призначили окупанти, все «до лампочки», не хочу навіть називати його прізвище».
Ситуація з медичним обслуговуванням в окупованих містах стає дедалі критичнішою. Люди змушені ризикувати своїм здоров’ям, звертаючись до невідомих лікарів, або ж їхати на підконтрольну Україні територію за допомогою, що не завжди можливо.
Згідно з нашою інформацією з окупованих територій, лікарі, які приїхали туди з Росії, самі визнають свою некомпетентність у складних випадках. Щоб уникнути відповідальності, вони направляють пацієнтів на лікування до Ростова або Криму.
Ще одна проблема — це діагностика, точніше, її повна відсутність. Люди не можуть місяцями записатися на такі прості, як для України, процедури, як гастроскопія шлунку або звичайна кардіограма, яку в Україні без проблем можна було зробити на прийомі у будь-якого кардіолога, а то й терапевта.
Ситуація з діагностикою у Бердянську окупантами жахає. Один знайомий, який втратив свідомість з серйозними симптомами (деталі не будемо розголошувати, щоб не підставляти людину), не отримав жодного лікування, адже лікарі не змогли встановити діагноз. Його виписали з «каламутним» формулюванням про невідому етіологію. Іншому знайомому взагалі лікували не ту хворобу, що призвело б до трагічних наслідків, якби його не вдалося вчасно вивезти з міста.
Більшість бердянців, які лікувалися при окупантах, скаржаться на жахливу якість препаратів, зокрема анестезії, що використовується під час операцій. Особливо гостро це відчувають ті, хто мав досвід операцій в Україні і може порівняти.
«Від цих ліків, які мені вводили, мене буквально трусило так, що голка з вени вискакувала. Був сильний озноб, пропасниця, я не можу навіть описати цей стан. А лікарі лише казали: «Не хвилюйтеся, все нормально, так і має бути». Але ж я пам’ятаю, як до війни мені робили операцію в цьому ж відділенні, тільки з українськими лікарями та українськими ліками. Тоді я спокійно заснула і прокинулася, коли все було закінчено. І це не лише зі мною, всі мої сусіди по палаті пережили те ж саме», — розповідає одна з пацієнток.
Багато інших пацієнтів також скаржаться на дивну реакцію на введення медикаментів перед операцією. Чи винна в цьому російська анестезія, чи російські анестезіологи — невідомо.
Окрім жахливих умов та нестачі кваліфікованого персоналу, система охорони здоров’я в Росії приховує ще один суттєвий недолік: міф про безкоштовну медицину давно розбився об сувору реальність.
За фасадом декларованої безкоштовності ховається ціла система тіньових платежів, що змушує пацієнтів викладати значні суми за послуги, які нібито мали б надаватися безоплатно.
Операції, які за законом повинні бути безкоштовними, обертаються для росіян тисячами рублів. Навіть рядова малотравматична операція може коштувати понад 20 тисяч рублів, а складніші втручання, такі як заміна суглобів, вимірюються вже сотнями тисяч.
Пацієнти стикаються з цинічним вибором: їхати на платне лікування в Ростов або Крим, чи ризикувати своїм здоров’ям, згодившись на операцію на місці за ціною від 300 тисяч рублів.
Згідно з повідомленням окупаційної влади, для отримання безкоштовних та пільгових ліків на захоплених територіях України обов’язково потрібно пред’явити паспорт громадянина РФ та СНІЛС. Наявність полісу ОМС вважається додатковою умовою.
Окрім того, необхідно пред’явити оригінал та копію «документу, що надає право на пільгу». Важливо зазначити, що безкоштовно отримати ліки можуть лише ті категорії населення, які включені до «переліку», затвердженого відповідною постановою уряду РФ. Але і в цьому випадку все далеко не так райдужно.
Насправді ж цих безкоштовних ліків майже немає в аптеках, або їх треба деякий час чекати. Окремо слід вказати, що за власний кошт купити той чи інший препарат чи засіб ви теж так просто не зможете, або він буде коштувати значно дорожче, ніж такий самий препарат в Україні, в перерахуванні за діючим курсом. І це вже не кажучи про те, що якість медикаментів російського виробництва зазвичай відверто невисока.
Комментирование закрыто.