Актуальна ситуація довколо ЗАЕС: чи варто панікувати запоріжцям та до чого треба бути готовими

Хоча перший вал панічних настроїв щодо ЗАЕС вже спав, перспектива ядерного вибуху все ще лякає запоріжців, та і взагалі всіх українців. Чи реальна ця загроза, які можуть бути варіанти подій і чого можна чекати – читайте в нашому матеріалі.

Заяви офіційних осіб

Імовірність техногенної катастрофи на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) поменшала, повідомив 6 липня начальник Головного управління розвідки (ГУР) міністерства оборони України Кирило Буданов. «Ми вживаємо певних заходів у цій сфері, як публічних, так і непублічних, і, я думаю, що зараз небезпека штучної техногенної катастрофи потроху спадає», — зазначив він.

Раніше 4 липня у Генеральному штабі Збройних сил України (ЗСУ) заявили, що на даху двох енергоблоків ЗАЕС – третього та четвертого – російські військові розмістили предмети, схожі на вибухові пристрої. «Їхній підрив не повинен пошкодити енергоблоки, але може створити картинку обстрілів з боку України», — йшлося у заяві Генштабу ЗСУ. Ще раніше Буданов розповідав про те, що російські війська «розробили та затвердили» план підриву Запорізької АЕС. За його словами, росіяни замінували ставок-охолоджувач та чотири з шести енергоблоків станції.

Про можливість «російського теракту на ЗАЕС» із викидом радіації, посилаючись на дані української розвідки, наприкінці червня попереджав і президент України Володимир Зеленський. За його словами, вірогідний підрив ЗАЕС Росії необхідний для того, щоб стався ядерний викид та світ відреагував на це. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков у відповідь називав ситуацію навколо ЗАЕС напруженою та звинувачував українську владу в загрозі диверсії.

У свою чергу гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі 5 липня заявив, що присутні на ЗАЕС в Україні експерти цієї організації в останні дні та тижні оглядали окремі частини станції, включаючи деякі ділянки периметра великого ставка-охолоджувача, а також проводили регулярні обходи території об’єкту, але поки що не помітили жодних видимих ознак мін чи вибухових речовин.

Що кажуть експерти про мінування

Спробуємо трохи абстрагуватись. Звісно, всі ми довіряємо ЗСУ та органам влади, і тим більше не довіряємо росіянам. Але у питанні ядерної безпеки ставки занадто високі, тому давайте помістимо себе у позицію третьої сторони.

Проблема в тому, що у нас є лише одна нейтральна сторона – це МАГАТЕ, чиї інспектори перебувають на станції. Але вони не мають можливості повністю оглянути всю станцію. Таким чином, ми не маємо гарантії того, що інспектори МАГАТЕ бачать усі. Але вони поки не підтвердили мінування станції, яке б вони бачили, окрім мінування частини території протипіхотними мінами.

Тим не менш, ЗАЕС – це доволі велика промислова зона. Замінувати тут можна будь-що, а оскільки у інспекторів МАГАТЕ немає доступу до більшості території станції, то імовірність мінування ставка-охолоджувача чи інших елементів станції є імовірною.

Прогнози «на випадок»

В українському Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки оприлюднили два змодельовані сценарії розвитку подій на ЗАЕС та спрогнозували наслідки, до яких може призвести аварія на атомній станції.

Перший сценарій — це аварія, коли захисна оболонка (контейнмент) реактора не буде пошкоджена, але в ньому відбудеться плавлення активної зони. Подібний сценарій може статися при повному знеструмленні енергоблоку ЗАЕС або при пошкодженні системи охолодження.

Як заявляють вчені, за такого сценарію радіаційні наслідки аварії в основному обмежуватимуться межами санітарно-захисної зони — 2,5 кілометра навколо ЗАЕС. Це стосуватиметься в основному лише персоналу ЗАЕС. У такому разі необхідно обмежити перебування людей на відкритому повітрі в межах санітарно-захисної зони.

Інший змодельований вченими сценарій – аварія із пошкодженням оболонки реактора. При цьому сценарії радіаційні наслідки аварії матимуть ширшу географію та найгірші наслідки. Територія забруднення залежатиме від конкретного сценарію та метеорологічних умов, — наголошується в заяві центру. Але багато хто побоюється і гіршого сценарію, як у випадку з Чорнобильською АЕС.

Чи буде Чорнобиль-2?

Якщо коротко – ні, не буде. А тепер більш детально. На Запорізькій АЕС ситуація зовсім інша, ніж на Чорнобильській АЕС. У випадку з ЧАЕС був вибух реактора, що перебував в експлуатації. На Запорізькій АЕС шість енергоблоків, які не працюють з осені минулого року. П’ять з яких нині переведені в режим холодної зупинки, один перебуває в стані гарячої зупинки.

Однак, незважаючи на це, їм потрібна вода для охолодження, адже навіть у такому стані паливні зборки виділяють тепло. В енергоблоках у стані «холодної зупинки» вода нагрівається до 70 градусів за Цельсієм, у стані «гарячої зупинки» — до 280 градусів.

Вода зі ставка-охолоджувача відіграє критично важливу роль у системі охолодження атомних реакторів. Перекачуючи її зі ставка в бризкі басейни, цією водою охолоджують паливні зборки реакторів, щоб вони не почали плавитися від перегріву. Цій системі потрібно мало води, на відміну від реактора, що працює на повній потужності. В принципі, якщо ставок охолодити, і він буде у нормальному стані, то цієї води буде достатньо для охолодження станції протягом місяців. Проблема виникне, якщо буде пошкоджено систему охолодження ставка та басейну.

Експерти вказують на те, що якщо система охолодження буде пошкоджена, то на момент аварії на енергоблоці в «холодній зупинці», щоб запобігти витіканню радіації, є вісім днів. Коли реактор у «гарячій зупинці», є лише 27 годин.

А що може статись?

Тому підрив будь-якого елемента системи охолодження може спричинити на ЗАЕС аварію за «фукусімським сценарієм». У березні 2011 року на АЕС «Фукусіма-1» у Японії внаслідок землетрусу, що спричинив потужне цунамі, припинилося охолодження трьох атомних реакторів з подальшим розплавленням ядерного палива та радіоактивним викидом.

«Тоді було створено зону відселення, але за три роки люди повернулися назад, і зараз від зони залишилася лише одна третина, тому що були невеликі дози радіації», — констатує професор Інституту радіології довкілля Університету Фукусіми, український гідролог-радіолог Марк Железняк.

За його словами, якщо такий сценарій із підривом системи охолодження і буде застосований росіянами на ЗАЕС, катастрофічно руйнівних наслідків цього теракту не буде. «Створити там мертву зону, як нас лякають, дуже важко, якщо реактори не працюють. Це не буде радіаційна катастрофа, тому що будь-якого викиду радіоактивного йоду на станції, що не працює, не може бути», — зазначає вчений. І додає, що в зоні найбільшого ризику викиду інших радіонуклідів знаходяться лише міста, розташовані близько до ЗАЕС – Енергодар та Нікополь.

Тому запоріжцям поки що переживати не варто. І якщо ви вже купили чи отримали таблетки калій йодіду — не треба їх вживати, якщо вам не дадуть таку команду сили цивільної оборони. Вживання цього апарату виправдовує себе тільки у чітко обмежених випадках, і поки що імовірність того, що вам буде потрібно випити саме калій йодід — нульова.