Парк Перемоги: історія місця, куди нещодавно вгатили окупанти

Нещодавно в Запоріжжі стався черговий «приліт» від окупантів. На щастя, обійшлося в цей раз без загиблих і значних руйнувань, адже впала ракета у парку Перемоги. Постраждала лише доріжка для транспорту. А сьогодні ми трохи пригадаємо все що пам’ятаємо про парк.

Створення парку

Парк почали створювати у 1979 році. Територія парку не дуже велика, він з одного боку обмежений трамвайними коліями з боку вулиці Яценка, а з іншого – Набережної. Ще з одного боку до парку примикають будівлі п’ятої міської лікарні.

Проте добудувати парк до розвалу СРСР так і не встигли, і він швидко прийшов у жахливий стан. Територіальна близькість до трамвайного парку, «Червоної річки» та лікарні не додавала йому привабливості. Поступово руйнувалося дорожнє покриття у парку, та й самі доріжки не висвітлювалися.

Більша частина території почала заростати чагарниками та бур’яном. Тут завжди накопичувалася маса сміття, яку прибирали лише до 9 травня. Завдяки своїй назві парк став постійним місцем проведення урочистих заходів до Дня перемоги над нацистською Німеччиною.

Починаючи з 2003 року, міська влада з’явилася нова ініціатива. Запорізька рада ветеранів перед 9 травня збирала своїх членів на прибирання території, у цьому їм допомагали комунальні служби міста. Але після урочистостей парк швидко набув свого колишнього вигляду.

Затягнута реконструкція

У 2011-2013 роках міська влада вирішила реконструювати парк. Щоправда, проходив цей процес довго й у кілька етапів. На самому початку потрібно вирубати всі зарості і прибрати бур’ян. Тільки після цього перейшли до висадження нових зелених насаджень.

Але все вийшло, як завжди. Наприклад, до 9 травня 2011 року було оголошено, що парк здано в експлуатацію. Але запорожці, що прийшли на свято, з подивом відзначили, що поряд з появою нових елементів (наприклад, штучних озер) дещо залишилося старим. Як і раніше, було мало лав, бортики клуб і бордюри залишалися в жалюгідному стані. Майже ніяк не змінилася і зона посадки дерев.

2013 року стартувала чергова реконструкція. Остаточно було дороблено штучні озера. Для цього використовувався камінь із Мокрянського кар’єру, який спеціально привозили до парку вантажівками. Окремим моментом було розмальовування парку стріт-артом. На той час (2013 рік) городяни неодноразово бачили сліди «роботи» майстрів із балончиками на стінах будинків та трамваїв, і тема «графітчиків» була дуже популярною.

Очевидно, керівництво міста та області вирішило, що називається, «хайпанути». Декільком вуличним художникам доручили розфарбувати парк малюнками на тему Другої Світової війни. Тодішній губернатор Пеклушенко навіть особисто приїхав до місця роботи та показово поспілкувався з молодими хлопцями.

Парк сьогодні

Якщо ви пройдете парком від вулиці Яценка і аж до його протилежного кінця. Спочатку ви побачимо дитячий майданчик та клумби. Саме тут, відносно недалеко від клумб і стався «приліт» російської ракети.

Дитячий майданчик теж не надто наповнений. Крім гойдалок, дітям, мабуть, зайнятися тут більше нема чим. Та й загалом цей парк не надто орієнтований на маленьких дітей. З атракціонів тут можна назвати хіба можливість покататися на машинках.

Проте любителям здорового способу життя тут роздолля. Є футбольний та баскетбольний майданчики, де завжди вистачає народу. Також є волейбольний майданчик та зона з тренажерами. Мабуть, єдиним мінусом останньої можна назвати повну відсутність навісів. В літню спеку тут займатись не дуже комфортно, і відпочити немає де.

Раніше в парку була ще і виставка військової техніки, а також стилізовані зображення радянських військових нагород. Зараз цього всього вже немає. Техніку прибрали після заяви одного з російських генералів про те, що в парку Перемоги «українські нацисти» розташували бронетехніку. Звісно, ніякої бронетехніки в парку ніколи не було, але щоб росіяни не змогли використати навіть фотографії чи зображення артилерійських гармат з виставки задля виправдання чергового удару по цивільній інфраструктурі, їх прибрали куди подалі. Тоді ж в рамках декомунізації прибрали і радянську символіку. Тепер в парку є лише порожній стенд.

В кінці парку можна побачити зону для скейтерів. Тут особливо багато молодих хлопців, які постійно намагаються показати одноліткам, що своїми двоколісними «конями» вони володіють краще за інших. Також поряд із скейт-зоною є ще один об’єкт – пам’ятник загиблим мотоциклістам. Його було встановлено минулого, 2020 року байкер-спільнотою Запоріжжя.

Ви помітили, що ми не описали заклади громадського харчування? А їх тут просто немає. На весь парк є лише один кіоск, де можна купити каву та невелику закуску до неї. Це, а також відсутність тіні та загальна необлаштованість на сьогодні – головні недоліки парку. Якщо його трохи упорядкувати, відновити урни та лавки – він стане чудовим зеленим куточком цієї частини Запоріжжя. Але зробити це вийде, вочевидь, вже після закінчення війни.