Перейменування Запоріжжя: історія питання і висновок комісії

У кінці червня Запоріжжя сколихнула новина – місто скоро мають перейменувати. Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала розглянути перейменування міста Запоріжжя, оскільки назва може не відповідати стандартам. Місцева влада мала пів року, щоб довести доцільність назви обласного центру або запропонувати свій варіант.

Зміни назв міста

Історично датою заснування міста Запоріжжя є 1770 рік, коли за наказом російської імператриці Катерини Другої на Дніпровській укріпленій лінії, призначеній для відображення набігів кочівників, було закладено Олександрівську фортецю.

На честь кого саме отримала назву фортеця, історики сперечаються досі. Називаються імена генерал-фельдмаршала Російської Імперії Олександра Голіцина, а також князя Олександра Вяземського.

Як би там не було, до початку XIX століття фортеця втратила своє безпосереднє значення, але при цьому розрослася в місто, яке назвали Олександрівськом.

З цією назвою воно проіснувало два століття, доки 1921 року Всеукраїнська ЦВК не проголосувала за нову назву — Запоріжжя. Як не дивно, більшовики в цьому випадку обрали гранично нейтральне найменування, яке нагадує, що місто розташоване за порогами Дніпра. Подібна назва зберігалась довгі роки, поки до справи не взялась вищезгадана комісія. Звісно, перейменування міст в Україні траплялись і раніше, але це стосувалось лише тих назв, які мали відношення до СРСР та комуністичних діячів.

Реакція містян

Після того, як Національна комісія України зі стандартів державної мови представила новий список із 1400 населених пунктів, які мають бути перейменовані з огляду на те, що їхні назви «можуть не відповідати лексичним нормам української мови або стосуватися російської імперської політики», містян охопила злість, якщо не сказати – лють.

Абсолютна більшість запоріжців почала писати гнівні коментарії в соцмережах, запитуючи у членів та голови комісії пана Володимира Мозгунова, чим саме назва нашого міста відповідає російській мові чи імперській політиці росіян. Деякі дописувачі і зовсім не добирали слів.

Масла у вогонь додавало ще і те, що у рішенні комісії не було зовсім ніяких пояснень про те, як саме повинно бути перейменоване Запоріжжя, не прописані ті критерії, яким не відповідає теперішня назва. Також не надано пропозицій щодо нової назви міста.

Долучились до протестів і представники влади. Депутат Верховної ради України від партії «Слуга Народу» Максим Бужанський від пропозиції комісії розлютився, заявивши:

Нам розповідають, що Запоріжжя — це якийсь російський, імперський наратив. Серйозно? Запоріжжя? Колиска козацтва? Серце України? Легендарне місто, легендарне слово? Дивіться, все, що приймається під соусом псевдопатріотизму, під соусом спекуляцій на патріотизмі, під соусом піару та показухи, все б’є по нас, українцях. Скажіть, чи це не маразм? На мою думку, це маразм.

Також проти виступив і представник опозиції Володимир В’ятрович:

Цe рішeння — щонайменше вияв кричущої нeкомпeтeнтності. А можливо і свідома провокація для дискрeдитації процecу дeколонізації.

Комісія починає виправдовуватись

У Національній комісії зі стандартів державної мови заявили, що почали розглядати це питання виключно тому, що поступило відповідне звернення від мешканців міста.

Щодо рекомендацій стосовно перейменування міста Запоріжжя, членкиня Нацкомісії зі стандартів державної мови Ольга Новікова стверджувала, що на сьогодні в наукових колах нібито застосовують різноманітні тлумачення таких назв, як «Запоріжжя» та «Запорожжя».

Позиція комісії полягає в тому, що і ту і ту назву ми вважаємо правильною, вони відповідають нормам української літературної мови

Ольга Новікова

Новікова також повідомила, що серед учасників комісії, що працювали у відповідній робочій групі також відбувались дискусії через питання та історичне підґрунтя назви Запоріжжя.

Врешті-решт, спочатку вирішили взагалі не подавати Запоріжжя у списках. Але згодом взяла гору думка, що нібито кожен громадянин країни має право на власну думку щодо будь-яких питань. Тому наше місто і попало в список. Втім, його зарахували до третьої групи. Міста, які включені у цей список, повинні обрати свою назву внаслідок рішення міської влади та громади міста.

Подальші події

Вже 1 липня з’ясувалося, що з’явився новий перелік населених пунктів, назви яких Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала змінити.  У новому переліку опинились десять міст, а також села та селища у різних областях України. Запоріжжя в переліку цих міст вже немає.

Серед міст, яким пропонують змінити назву: Бровари на Київщині (радять змінити на Броварі), Сорокине (на Сороче чи Сорочинине), Сєвєродонецьк (Сєверодонецьк, Сєверодонецьке), Хрустальний, Боково-Хрустальне і Первомайськ на Луганщині, Южноукраїнськ і Первомайськ у Миколаївській області, Южне на Одещині, Первомайський на Харківщині. Цим сімом містам комісія рекомендує «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку».

У першій, оригінальній версії рекомендацій комісії було понад 1400 населених пунктів, у зміненій – вже понад 350. Вочевидь, обурились не тільки мешканці Запоріжжя. Хоча, у місті знайшлись деякі невдоволені цим рішенням. Ці люди просувають назву «Запорожжя». Але ця думка вочевидь не релевантна щодо загальної думки населення міста.

Приблизно така ж ситуація із відрахуванням початку історії Запоріжжя, адже існує думка що вона почалась у X столітті. Але цю думку навіть затвердили у міській раді, хоча вона і викликала різко негативну реакцію у громади та професійних істориків.