В центрі Запоріжжя гамірно й людно – тут, на глибині семи метрів під землею, звучить дитячий сміх, лунають дзвінки на уроки й чути стукіт крейди об дошку. Це не фантастика, а реальність звичайної «підземної» школи міста, яка стала новим домом для школярів, як з самого Запоріжжя, так і з інших територій області.
Ще три роки тому «Сузір’я» в Оріхові було серцем місцевої громади. Опорний заклад із чотирма філіями, де навчалися 823 учні, пишався сучасним обладнанням, активним життям і планами на майбутнє. Але повномасштабне вторгнення Росії перекреслило все. Оріхів, розташований за кілька десятків кілометрів від лінії фронту, з перших днів став мішенню для окупантів. Уже в травні 2022 року ворожий снаряд влучив у будівлю школи, залишивши перші руйнування. З того часу атаки не припинялися – росіяни ніби поставили собі за мету стерти заклад із лиця землі. Кульмінацією стали дві керовані авіабомби, які нещодавно розкололи головний корпус навпіл.
«Наше «Сузір’я» повністю знищене, – з сумом розповідає директорка Наталя Кудіна. – Мій чоловік був в Оріхові три тижні тому й привіз фото. Дивитися на це боляче – від школи залишилися тільки уламки». Вона згадує, як на початку війни не було наказу евакуювати майно, не було й куди його вивезти. Учителі й батьки на власний ризик рятували, що могли – витягували книжки, парти, дошки з-під завалів. Але більшість усього, що накопичувалося роками, так і залишилося під руїнами.
З перших днів вторгнення школа «переїхала» до Запоріжжя – спочатку в онлайн-форматі. Діти вчилися вдома, учителі проводили уроки через Zoom, а інколи влаштовували очні консультації в інших закладах. Але для 397 учнів, які осіли в Запоріжжі, цього було замало. Батьки мріяли, щоб їхні діти повернулися до нормального навчання, а не сиділи перед екранами в умовах постійних тривог. І ось 11 лютого 2025 року ця мрія частково здійснилася – «Сузір’ю» виділили два класи в новій підземній школі в центрі міста.
Нова школа – це не просто будівля, а справжнє укриття, побудоване на глибині семи метрів. Її відкрили в центрі Запоріжжя для учнів «Січового колегіуму» з Хортицького району, але місця вистачило й для «Сузір’я», і навіть для творчого центру «Грані». Це вже третя підземна школа в місті – перші дві запрацювали раніше й довели свою ефективність. Ідея такого формату народилася з необхідності: Запоріжжя регулярно зазнає обстрілів, і звичайні школи не можуть гарантувати безпеку. А тут, під товщею землі, діти захищені від ракет і дронів.
Звісно, для всіх місця трохи замало, тому доводиться навчатись позмінно. Але це точно краще ніж нічого і так зване дистанційне навчання Учителі також проводять консультації в інших закладах, щоб усі діти мали можливість поспілкуватися з педагогами наживо.
Щоб потрапити до школи, треба спуститись вниз довгими сходами. Повітря тут хоч і прохолодне, але сухе. Всередині – просторий хол, пофарбований у світлі тони, із яскравими малюнками на стінах. Класи обладнані новими партами, дошками, проекторами. Є навіть куточки для відпочинку з м’якими пуфами. Деякі діти зізнаються, що тут – як у якомусь таємному бункері чи секретній базі, тому
Школа продумана до деталей. Її будували з урахуванням потреб дітей з особливими освітніми потребами – є підйомники для візків, таблички шрифтом Брайля, широкі коридори. У кожному класі – вентиляція й опалення, щоб діти не мерзли взимку. Є невелика їдальня, де можна випити чаю чи перекусити – обіди привозять із сусідніх шкіл. А ще тут є Wi-Fi, що для сучасних учнів чи не головніше за все інше. Адже застосування інтерактивних технологій у сучасному навчанні є обов’язковою умовою. Та і на перервах діти можуть посидіти в інтернеті і соцмережах.
Для учнів старших класів підземна школа – це не лише уроки, а й можливість поспілкуватися з друзями. Так само раді і вчителі, бо це можливість в умовно нормальних умовах взаємодіяти з дітьми. Адже бачити їх постійно на екрані моніторів – це зовсім не те. Та якість навчання від цього суттєво страждає.
Підземна школа – це не лише місце для навчання, а й протирадіаційне укриття. Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров на відкритті третьої школи наголосив: «Наша мета – захистити життя. Формально це укриття, але ми дали йому нове призначення». У разі загострення ситуації тут можуть сховатися не лише учні, а й місцеві жителі. Місткість закладу – кілька сотень людей, і це робить його важливим елементом безпеки в місті.
Звісно, перебування під землею не обходиться без труднощів. Наприклад, відсутність вікон означає, що діти не бачать денного світла, а це впливає на настрій. Учителі намагаються компенсувати це яскравими лампами й веселими заняттями, але все одно відчувається різниця.
Але є й світло в кінці тунелю. У Запорізькій області планують розширювати мережу підземних шкіл. До кінця лютого в районі відкриють ще два таких заклади, а до 1 вересня 2025 року хочуть охопити очним навчанням понад 30 тисяч учнів. Це амбітна мета, але вона дає надію, що діти регіону не залишаться без освіти, навіть у найскладніші часи.
Комментирование закрыто.